НОВИНИ ТА ПОДІЇ

"Європа-Україна: літературні та освітянські мости єднання"

18-05-2016 Відзначення Дня Європи в Україні - це важливий крок у зміцненні самоідентифікації України як європейської держави, причетної до традицій і цінностей Європи. Головною метою відзначення в Україні Дня Європи є: формування позитивної громадської думки щодо євроінтеграційного курсу України; ознайомлення якомога ширшого кола громадськості з європейськими цінностями та традиціями;  популяризація загальногоєвропейського культурного надбання серед громадськості, зокрема, молоді.


«Сузір’я літераторів з Україною в серці»

18-05-2016 Щороку у святий для українців день – день народження нашого Пророка-Кобзаря Тараса Шевченка, 9 березня – Україна дізнається імена нових Шевченківських лауреатів, творчі здобутки яких широко висвітлюються друкованими та електронними засобами масової інформації. Цим не лише підсумовуються культурні здобутки року, а й віддається світла данина пам’яті геніальному українському поетові й художникові.


19 травня - Всеукраїнський День вишиванки

17-05-2016 Вишивка в Україні – один з найбільш улюблених і поширених різновидів народної творчості. У виробах українських вишивальниць нас захоплює піднесений світ краси і фантазії, поетичного осмислення життя, світ натхненних образів, коріння яких сягає міфології, звичаїв і уявлень наших предків.

Щорічно третього четверга травня відзначається День української вишиванки – самобутнє свято, покликане сприяти збереженню українських цінностей та популяризації їх. Одягаючи в цей день вишиту сорочку, ми виражаємо свою національну та громадянську позицію, культурну освіченість та духовну свідомість. Люди в День вишиванки завжди піднесені та усміхнені, адже в стародавньому одязі закодовано багато символів сили, добробуту, краси та оберегів.


Виставка «Творення писемності»

17-05-2016 У читальній залі організована літературна виставка до дня слов’янської писемності й культури та до дня вшанування святих рівноапостольних першовчителів Кирила і Мефодія, які створили писемність, здійснили переклад богослужебних книг з грецької мови на слов’янську, поширювали християнське вчення.

За свідченням середньовічного ученого Чорноризця Храброго наше письмо виникло 863 р. Щоправда, то була глаголиця (давня система слов’янського письма, укладена Святим Кирилом), як вважають учені сьогодні – абетка, яка за накресленням літер не мала аналогів у світовій практиці й точніше ніж кирилиця передавала звукову особливість мови.