НОВИНИ ТА ПОДІЇ

Виставка до Дня пам'яті жертв депортації народів Криму

16-05-2018 Вивчення й осмислення етнополітичних процесів в Криму, зокрема кримськотатарського питання, останнім часом привертають увагу мас-медіа, українських та зарубіжних учених. У 1944-му році за 2,5 дні з півострова силоміць вивезли близько 200 тисяч кримських татар. Внаслідок депортації загинули, за різними даними, від 15 до 46% переселених кримчан. Повернутися на батьківщину радянська влада формально дозволила лише у 1974 році. Та масове повернення на півострів розпочалося лише наприкінці 1989-го. І тільки в 2015 році Верховна рада України офіційно визнала депортацію геноцидом кримськотатарського народу.

18 травня, у день, коли 1944 року з Криму до Середньої Азії був відправлений перший ешелон кримських татар, греків, болгар, німців, армян та інших народів, відзначається День пам'яті жертв депортації народів Криму.

В Українській РСР історія кримськотатарського народу, особливо другої половини ХХ ст., належно не висвітлювалася. Радянська пропаганда наполегливо переконувала співвітчизників та іноземців у зраді кримських татар, доцільності й "справедливості" суворого покарання всього кримськотатарського народу. З крахом радянської тоталітарної системи та проголошенням незалежності України для істориків, політологів, етнологів відкрилися перспективи для об’єктивного вивчення кримськотатарського питання.


Зустріч із нагоди 60-річчя Михайла Сидоржевського

16-05-2015 Сьогодні в рамках засідання Клубу бібліотекарів відбулася творча зустріч із нагоди 60-річчя українського громадського діяча, публіциста, редактора, поета, голови Національної спілки письменників України Михайла Сидоржевського. Зустріч проходила у теплому та дружньому колі. Ведучий Василь Фольварочний надав слово самому ювілярові, який ознайомив присутніх зі своєю творчістю та уривками неопублікованих романів.

Михайло Сидоржевський – автор книг поезій, есеїстки та численних публікацій у різноманітних виданнях на теми культури, політики, літератури, історії. Нагороджений орденом Святого Рівноапостольного князя Володимира ІІІ ступеня, лауреат Літературної премії імені Миколи Гоголя.

Зі щирими вітаннями та найкращими побажаннями ювіляра вітали: секретар НСПУ, український поет, прозаїк, драматург – Валерій Герасимчук; методист НСПУ, українська поетеса, лауреатка міжнародних мистецьких премій імені С. Гулака-Артемовського, В. Симоненка, О. Олеся – Ніна Шаварська.


Літературно-біографічна виставка "Українські письменники – жертви терору"

13-05-2018 До Дня пам’яті жертв політичних репресій представляємо літературно-біографічну виставку "Українські письменники – жертви терору", присвячену літераторам, які загинули від куль енкаведистів у застінках в’язниць чи відбували покарання в таборах ГУЛАГу, в’язням другої половини ХХ ст.

Тема репресій проти української інтелігенції, висвітлена у представлених книгах і статтях часописів – одна з найтрагічніших сторінок в інтелектуальній, політичній і культурній історії українського народу. Тоталітарний режим вважав загрозою для себе діяльність українських патріотів, які прагнули повернути національній культурі належний рівень. Протягом 1929 – 1938 років більшість українських митців того часу була репресована і розстріляна. Кожен митець обирав свій шлях: непокора чи пристосування. Шляхом боротьби та непокори до режиму пішли Б.Антоненко-Давидович, Остап Вишня, М.Хвильовий, В.Винниченко, Є.Маланюк. Шлях пристосування обрали  В.Домонтович, П.Тичина, М.Бажан, М.Рильський, В.Сосюра, П.Панч, Ю.Яновський. Письменники, яким пощастило вижити, змушені були ставати на шлях конформізму, писати програмові твори на уславлення партії. Цьому процесу активно сприяли різні творчі спілки (письменників, композиторів, художників), "реорганізовані" відповідними органами у середині 30-х років. Усе це значно обмежувало в розвитку культуру, літературу та мистецтво, руйнувало творчий потенціал народу, збіднювало його духовне життя.


Книжкова виставка "Анна Ярославна — київська княжна та королева Франції"

10-05-2018 У рамках відзначення Дня Києва відділ краєзнавчої літератури та бібліографії презентує книжково-ілюстративну виставку "Анна Ярославна — київська княжна та королева Франції".

Одна з найвідоміших українок, що прославила Київ на всю Європу, Анна Ярославна за життя була справжньою легендою. Донька Ярослава Мудрого увійшла в історію Франції, як королева Анна Київська. Глибокий розум, краса, духовність і освіченість видатної киянки справляли незабутнє враження на її сучасників. Доки неписьменні французькі барони ставили хрестики, Анна Ярославна впевнено підписувалася на багатьох державних документах. Саме її підписи — найдавніші зразки староукраїнського письма. "Найчарівніша, найкраща серед жінок Франції", — так писали про неї у Франції майже тисячу років тому.

Образ цієї, безперечно, цікавої особистості увічнений в численних літературних творах та кінематографії. В українській літературі про неї писали драматург Іван Кочерга у своїй п’єсі "Ярослав Мудрий", письменники Павло Загребельний в романі "Диво" та Іван Филипчак у повісті "Анна Ярославна – королева Франції", композитор Антін Рудницький створив оперу "Анна Ярославна". Образ київської королеви Франції дотепер продовжує надихати вітчизняних і зарубіжних письменників, митців і науковців на створення прекрасних мистецьких та літературних творів, які представлені на виставці, що діятиме до 10 червня.