Історична довідка

Історична довідка

Публічна бібліотека імені Лесі Українки для дорослих міста Києва – загальнодоступна бібліотечна установа; центральне міське книгосховище вітчизняних творів друку, краєзнавчої літератури та літератури іноземними мовами на паперових та електронних носіях; провідний культурно-просвітницький міський центр інформаційно-бібліографічної роботи, галузевої інформації з питань культури і мистецтва; науково-методичний осередок столичної мережі публічних бібліотек. Є базовою установою Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації, КМДА) з питань розвитку бібліотечної справи.

Точна дата заснування Бібліотеки імені Лесі Українки Молотовського (з 1957 р. – Шевченківського) району м. Києва не встановлена. Відомо, що після визволення Києва від нацистських окупантів, у листопаді-грудні 1943 р. та протягом 1944 р. у кілька етапів заново створювалась міська розгалужена мережа районних бібліотек. У 1944 р. виконавчим комітетом Київської міської ради депутатів трудящих було прийнято три рішення (за №№ 23, 29/15, 276/8) про створення низки книгозбірень, однією з яких стала бібліотека імені Лесі Українки. Її першим помешканням стали дві кімнати загальною площею 68 кв. м. у будівлі української чоловічої середньої школи № 55 на вул. Артема (з 2015 р. – Січових Стрільців), 18. Збереглися два саморобних альбоми «Библиотека имени Леси Украинки», оформлені працівниками книгозбірні у другій половині 1940-х років, де зазначені показники її книжкового фонду (11 тис. пр.), кількості читачів (98) та книговидачі (218) за 1944 рік. У бібліотеці функціонували абонемент та читальна зала.

Згодом Бібліотека імені Лесі Українки дещо поліпшила своє матеріальне становище, отримавши згідно з рішенням виконкому Київської міської Ради депутатів трудящих від 8 травня 1951 р. приміщення площею 117,1 м². на першому поверсі житлового будинку на вул. Юрія Коцюбинського (з 2015 р. – Володимира Винниченка), 16.

У перше повоєнне десятиліття в штаті бібліотеки було п’ять осіб. У ці роки значна увага приділялась організації нестаціонарного бібліотечного обслуговування киян. На підприємствах, в організаціях та установах створювалися пересувні бібліотеки, бібліотечні пункти. У літній період у приміській зоні в с. Пірнове Вишгородського р-ну Київської обл., розташованому на Десні, на базі відпочинку працівників підприємств Молотовського (Шевченківського) р-ну працювала філія Бібліотеки ім. Лесі Українки.

За наказом Управління культури виконкому Київської міської ради депутатів трудящих від 20 липня 1964 р. № 92 завідувачем Бібліотеки ім. Лесі Українки було призначено Л. Ковальчук.

У 1960-х роках замале, непристосоване приміщення стримувало розвиток бібліотеки, у фондах якої вже зберігалося понад 60 тис. видань. Попри непрості умови, Бібліотека ім. Лесі Українки поступово набувала авторитету однієї з кращих в організації бібліотечного обслуговування киян. Налагоджувалася співпраця з різними установами та організаціями. Кількість читачів бібліотеки зросла до 6 тис., щоденно її відвідували понад 200 осіб.

На виконання рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 31 грудня 1970 р. № 2413 «Про введення в експлуатацію житлових та інших будинків громадського призначення за ІV квартал 1970 року» Бібліотеці ім. Лесі Українки було виділено приміщення площею 444 м²на першому поверсі житлового будинку № 83-85 на вул. Тургенєвській, де через 55 днів, 25 лютого 1971 р., у день відзначення сторіччя від дня народження Лесі Українки, відбулося урочисте відкриття-новосілля книгозбірні. У цей період зазнає змін структура бібліотеки, зокрема, було створено довідково-бібліографічний відділ, який працював над створенням її зведеного довідково-бібліографічного апарату, що дозволило поліпшити якість, оперативність та повноту виконання бібліографічних довідок, індивідуального та групового інформування окремих читачів, трудових колективів підприємств, організацій та установ Шевченківського р-ну. Бібліотека отримала ще кілька приміщень в різних районах міста. Так, у сусідній будівлі на вул. Полтавській, 4 у приміщеннях загальною площею 230,3 м² розташувалися відділи комплектування та обробки літератури, методичний, адміністрація та інші підрозділи.

10 вересня 1971 р. рішенням Ради з культурного будівництва управління культури Київського міськвиконкому відзначено позитивний досвід Бібліотеки ім. Лесі Українки в управлінні книжковим фондом, активній популяризації української літератури, краєзнавчій роботі і їй присуджено перше місце у змаганні серед державних масових бібліотек Києва.

Згідно з постановою колегії Міністерства культури УРСР від 28 грудня 1972 р. «Про розширення експерименту по централізації сітки державних масових бібліотек» було розпочато об’єднання в єдині мережі цих бібліотек в окремих регіонах України, у т. ч. у Шевченківському районі м. Києва. У листопаді 1973 р. відповідно до наказу Управління культури виконкому Київської міської ради депутатів трудящих № 233 з метою організації нової, більш ефективної системи бібліотечного обслуговування населення міста було розпочато експеримент з централізації державних масових бібліотек на базі центральної районної бібліотеки ім. Лесі Українки для дорослих шляхом реорганізації 6-ти державних міських бібліотек – ім. І. П. Котляревського, ім. Ленінського комсомолу, ім. І. С. Тургенєва, ім. М. Г. Чернишевського, ім. Т. Г. Шевченка та № 10 для юнацтва в бібліотеки-філії центральної бібліотеки ім. Лесі Українки. Відтак у ЦБ ім. Лесі Українки створено два нових відділи – комплектування та каталогізування книжкових фондів і адміністративно-господарський.

У 1977 р. у Києві за адресою – вул. Юрія Коцюбинського, 16 було створено спеціалізовану Бібліотеку мистецтв, орієнтовану на естетичне виховання громадян. Вона також у ході централізації увійшла до структури ЦБ ім. Лесі Українки на правах філії, а її фонд став активно поповнюватися виданнями з питань театру, кіномистецтва, музики, живопису, графіки тощо.

З ураховуванням активної методичної та організаторської діяльності, що провадила ЦБ ім. Лесі Українки як всесоюзна і республіканська база з питань централізації масових книгозбірень та координації роботи бібліотек усіх систем і відомств району, високого професійного рівня її працівників, наказом Головного управління культури виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 14 грудня 1979 р. № 251 з 1 січня 1980 р. ЦБ ім. Лесі Українки Шевченківського району реорганізовано в Центральну міську бібліотеку імені Лесі Українки для дорослих (ЦМБ ім. Лесі Українки), одночасно вона залишилась центральною бібліотекою ЦБС Шевченківського району.

20 червня 1986 р. в Києві відбулося відкриття Бібліотеки Дружби народів. Згідно з наказом Міністерства культури УРСР від 30 липня 1982 р. № 775 ЦМБ ім. Лесі Українки була визначена як головний замовник і виконавець заходів зі створення цієї бібліотеки, яка також увійшла до структури ЦМБ ім. Лесі Українки на правах філії і стала головним бібліотечно-бібліографічним, інформаційним центром з популяризації літератури народів СРСР для киян. Досвідом її роботи цікавилися бібліотеки усієї країни.

На початку 1980-х рр. значно активізувалася робота ЦМБ ім. Лесі Українки з трудовими колективами промислових підприємств та установ Києва, зокрема заводів «Укркабель» та мотоциклетного, Всесоюзного інституту з проектування об’єктів газової промисловості «Союзгазпроект» (нині ПАТ «Укргазпроект») та ін. Договір про співдружність між ЦМБ ім. Лесі Українки та інститутом «Союзгазпроект» був представлений на ВДНГ СРСР. Ця співпраця за постановою Головного Комітету ВДНГ СРСР від 15 листопада 1983 р. була відзначена Дипломомом ІІ ступеня, а директор бібліотеки Л. Ковальчук нагороджена срібною медаллю ВДНГ СРСР та грошовою винагородою. Досвід співпраці ЦМБ ім. Лесі Українки з трудовими колективами Києва було відзначено і Всесоюзною міжвідомчою бібліотечною Радою. Досягнення бібліотеки зафіксовано у Книзі трудової доблесті на ВДНГ УРСР.

Із розширенням кола функцій, що виконувала бібліотека, зростав її штат, створювались нові відділи: організації використання єдиного фонду, літератури іноземними мовами, літератури з питань мистецтв, нестаціонарного обслуговування користувачів, науково-методичний, краєзнавчої літератури та бібліографії. Станом на початок 1983 р. у ЦМБ ім. Лесі Українки працювали 129 бібліотечних і технічних працівників. Обсяги її діяльності фактично були співставними з показниками ОУНБ. Відділи комплектування та опрацювання літератури отримали нові приміщення на вул. І. Світлицького 26-б площею 555,6 м², а відділ нестаціонарного обслуговування користувачів зайняв приміщення площею 86,3 м². на вул. Д. Мануїльського (з 2008 р. – Платона Майбороди), 23.

Як методичний центр для масових книгозбірень Києва, ЦМБ ім. Лесі Українки постійно вивчала, пропагувала та запроваджувала кращий досвід діяльності бібліотек СРСР, брала участь у нарадах, семінарах і конференціях союзного і республіканського рівнів.

За наказом Головного управління культури виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 29 грудня 1986 р. № 361 «Про реорганізацію мережі державних масових бібліотек м. Києва» з 1 січня 1987 р. розпочались зміни у міській системі бібліотек для дітей та створено 12 районних ЦБС з обслуговування дорослого населення, юнацтва та дітей. Всі бібліотеки для дорослих, юнацтва та дітей Шевченківського району передано у підпорядкування ЦМБ ім. Лесі Українки. Цим же наказом на ЦМБ ім. Лесі Українки покладено координацію діяльності бібліотек всіх систем і відомств, як головної бібліотеки міста, організацію централізованого комплектування та каталогізування документів для 90-та бібліотек для дорослих Києва.

Відчутне розширення кола напрямів та функцій бібліотеки, збільшення обсягів її фондів, чисельності штату працівників, кількості користувачів бібліотечних послуг загострили проблему недостатності площ закладу, потребу в будівництві нового спеціалізованого приміщення для бібліотеки. Рішенням виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 25 серпня 1986 р. «Про організацію виконання постанови ЦК Компартії України і ради Міністрів УРСР від 24 червня 1986 року № 234 «Про заходи подальшого комплексного економічного і соціального розвитку Києва» було передбачено будівництво нової споруди ЦМБ ім. Лесі Українки на 2 млн томів. За розробленим плановим завданним на проектування споруди «Київміськбуд» мав розпочати будівництво у 1990 р. Проте унаслідок гострої економічної кризи 1990-х рр. всі роботи призупинили.

Частково проблема з недостатністю площ була вирішена у 1991 р. унаслідок отримання бібліотекою додаткового приміщення площею 457,7 м² на вул. Великій Житомирській, 4, куди з вул. Ю. Коцюбинського, 16, було переміщено відділ літератури з питань мистецтв з відповідним фондом, а звільнене приміщення зайняв відділ краєзнавчої літератури та бібліографії, який до того розміщувався в тісному помешканні на вул. Полтавській, 4.

До вирішення проблеми з приміщенням бібліотеки міська влада повернулась на початку 2000-х рр., передбачивши його будівництво за програмою «Розвиток бібліотечної справи в м. Києві на 2003–2006 роки», затвердженою рішенням сесії Київради від 27 лютого 2003 р. № 314/474; фінансування у сумі 150 млн грн було заплановано рішенням сесії Київської міської Ради від 2 лютого 2006 р. № 6/3097 «Про внесення змін до рішення Київради від 27.12.2005 року № 662/3083 “Про програму соціально-економічного та культурного розвитку м. Києва на 2006 рік”». Новим рішенням сесії Київської міської Ради від 6 грудня 2007 р. № 1380/4213 «Про затвердження міської програми «Розвиток бібліотечної справи в м. Києві на 2007–2010 роки» також передбачалося до 2010 р. побудувати нове спеціалізоване приміщення для ПБ ім. Лесі Українки. Проте це рішення не було реалізоване.

Попри скрутне становище із власними площами, колективу бібліотеки у 2008–2009 рр. довелося протистояти і спробам рейдерського захоплення 6-ти її приміщень з боку ВАТ «Укргазпроект» та райдержадміністрації Шевченківського району Києва. Справа тривалий час розглядалася у судах різних інстанцій, у т. ч. у Верховному Суді України; законні права бібліотеки вдалося відстояти. Ситуація широко висвітлювалась у ЗМІ. На захист головної столичної бібліотеки стали народні депутати України М. Томенко, Л. Танюк, О. Бригинець, О. Доній, Герої України Б. Олійник та Д. Павличко, громадський діяч у сфері книговидання О. Афонін, відомий адвокат А. Федур, творчі спілки та громадські організації, окремі небайдужі громадяни, журналісти, письменники, правники. Завдячуючи їхнім зусиллям, була ухвалена постанова Верховної Ради України від 16 січня 2009 р. «Про запровадження мораторію на виселення редакцій друкованих засобів інформації, закладів культури, в тому числі бібліотек, видавництв, книгарень, підприємств книгорозповсюдження».

У 1991 р. у структурі ЦМБ ім. Лесі Українки створено відділ зарубіжної україніки. У його фондах – книжки та журнали, передані бібліотеці представниками української діаспори з країн далекого та ближнього зарубіжжя. З проголошенням незалежності України цей фонд поповнювався також за сприяння Національної комісії з питань повернення в Україну культурних цінностей, українсько-американського доброчинного фонду «Сейбр-Світло» (у 1991 р. від фонду було отримано майже 3 тис. пр. видань українською та англійською мовами, їх презентація відбулася за участі представників Посольства США в Україні). Тоді ж розширились масштаби співпраці бібліотеки з Посольством СІІІА в Україні, українсько-американською фірмою «Діджітал», Міжнародним фондом «Відродження», який в 1991–1992 рр. працював у стінах ЦМБ ім. Лесі Українки.

З 1992 р. у структурі бібліотеки функціонує відділ нових інформаційних технологій. Розпочато створення зведеного електронного каталогу на нові надходження літератури до мережі публічних бібліотек для дорослих м. Києва.

У 1994 р. бібліотека скористалась пропозицією фірми Ex Libris (Ізраїль) укласти контракт на придбання автоматизованої інформаційно-бібліотечної системи (АІБС) ALEPH на один рік без оплати, а у 1997 р. на конкурсі міжнародного благодійного фонду «Інститут відкритого суспільства» в Будапешті ЦМБ ім. Лесі Українки отримала грант у сумі 25 тис. доларів США, за які придбано ALEPH.

У червні 1996 р. бібліотека була під’єднана до глобальної мережі Інтернет, а 1997 р. розпочалася робота з розроблення власного сайта ЦМБ ім. Лесі Українки. 22 лютого 1998 р. на цьому сайті у режимі онлайн відкрито доступ до зведеного електронного каталогу на фонди публічних бібліотек міста Києва.

У 1998 р. за розпорядженням КМДА від 2 лютого № 166 ЦМБ ім. Лесі Українки для дорослих перейменовано в Публічну бібліотеку імені Лесі Українки для дорослих м. Києва (ПБ ім. Лесі Українки). Цим же документом затверджено Положення про ПБ ім. Лесі Українки.

У 2001 р. ПБ ім. Лесі Українки у взаємодії з Головним управлінням культури, мистецтв та охорони культурної спадщини КМДА активно працювала над реалізацією Програми автоматизації інформаційно-бібліотечної системи публічних бібліотек м. Києва, брала участь у відкритому конкурсі проектів «Інтернет для читачів публічних бібліотек» (LEAP) відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні. 15 лютого 2002 р. у бібліотеці відбулось відкриття інтернет-центру.

2002 р. на базі ПБ ім. Лесі Українки відбувся міжнародний семінар «Публічні бібліотеки на перехресті: соціальні та електронні виклики», організований за програмою «Електронна Європа» проєкту «PULMAN», що здійснювався за підтримки Європейської комісії, за результатами якого ухвалено рекомендації Комісії з питань розвитку публічних бібліотек країн Європи.

З 2003 р. відділи обслуговування користувачів, комплектування та опрацювання нової літератури діють у режимі єдиної локальної мережі; упроваджено оновлену й удосконалену версію АІБС ALEPH. Грант у сумі 19,8 тис. доларів США на її придбання отримано на конкурсі благодійного фонду «Інститут відкритого суспільства» в Будапешті.

Завдяки версії АІБС ALEPH 500.16.2. освоєно модуль «Циркуляція бібліотечного фонду», до електронного каталогу введено записи на ретрофонд відділу абонемента, створено електронну базу користувачів, установлено програмне забезпечення Tcard, запроваджено пластиковий квиток користувача. Освоєння модуля здійснювалось за участі служби сервісної підтримки фірми Ex Libris, працівники бібліотеки пройшли відповідне навчання.

У 2010 р. запроваджено таку послугу, як резервування документів користувачами абонемента через інтернет.

ПБ ім. Лесі Українки активно співпрацює з Українським фондом культури, НСПУ, Київським міським центром роботи з жінками, Посольством США в Україні, Міжнародним фондом «Відродження», Інститутом «Відкрите суспільство» (Угорщина), Гете-Інститутом в Україні, Французьким інститутом в Україні, іншими організаціями та установами, багатьма письменниками, києвознавцями, майстрами сцени, з якими регулярно провадяться творчі зустрічі.

Керівник міського Клубу бібліотекарів у 2002-2013 рр., поет-шістдесятник М. Сом

З 2002 р. у ПБ ім. Лесі Українки працює міський Клуб бібліотекарів, єдиний в Україні. До 2013 р. його керівником був відомий поет-шістдесятник, лауреат багатьох літературних премій М. Сом, нині його очолює поет, прозаїк і драматург В. Фольварочний. Засідання Клубу відбуваються за участі письменницької еліти, літературознавців, музейних працівників, творчих колективів Києва й України і сприяють поглибленому ознайомленню з сучасним літературним процесом, а відтак – ефективнішій популяризації художньої літератури бібліотекарями.

Бібліотека має універсальний фонд на різних носіях інформації, обсяг якого станом на 01.01.2019 р. становить 278 тис. пр. документів. Тут зберігаються колекції цінних і рідкісних видань, діаспорних друків з україніки, приватні книжкові зібрання відомих українців. Зокрема, у відділі краєзнавчої літератури та бібліографії є видання про Київ, датовані кінцем 19 – початком 20 ст., комплекти газет «Кіевская мысль» (1908–1909), «Кіевская молва» (1907), «Кіевская газета» (1903), журналу «Кіевская старина» (1888–1898) та ін.

Понад 76 тис. видань зберігається у відділі літератури з питань мистецтв. Серед них – рідкісні видання з усіх видів та жанрів мистецтв, навчальні посібники, альбоми, ноти, звукозаписи, періодичні видання. Унікальну цінність мають раритетні видання 18–19 ст. із колекцій відомих діячів культури і вчених Р. Івицького, Ю. Бобошка, І. Чабаненка, Р. Корогодського, В. Китастого, В. Заболотної.

У 1997 р., за рішенням Національної комісії з питань повернення в Україну культурних цінностей, фонди ПБ ім. Лесі Українки збагатило безцінне книжкове зібрання (817 од. зб.) киянина, видатного майстра балету, митця зі світовим ім’ям С. Лифаря, передане з Парижа його вдовою, графинею Л. Алефельд-Лаурвіг.

Кількість користувачів у бібліотеці (за ЄРК) станом на 01.01.2019 р. становила 24 075 осіб, кількість обслужених користувачів – 28 350 осіб, кількість фізичних та віртуальних відвідувань – 226 573; документовидача – 535 105 пр.

Загальна площа приміщень бібліотеки становить 2 683,12 м². У бібліотеці діють 16 структурних підрозділів, зокрема відділи: абонемента, читального залу, літератури з питань мистецтв, краєзнавчої літератури та бібліографії, літератури іноземними мовами, організації використання єдиного фонду, довідково-бібліографічного та інформаційного обслуговування, нестаціонарного обслуговування користувачів (42 пункти видачі документів). На безоплатній основі функціонують 5 інтернет-центрів, забезпечується Wi-Fi-доступ до інтернету в усіх читальних залах.

До послуг користувачів бібліотеки – оцифрована колекція аудіозаписів класичної музики (симфонічні, оперні, балетні та камерно-інструментальні записи), регулярні виставки живопису та малярства з приватних колекцій, медіатека, домашній кінотеатр.

Для орієнтування у фондах книгозбірні призначені традиційні карткові каталоги – абетковий службовий (обліковий) та абетковий читацький, нотних видань, літератури іноземними мовами, абетковий на фонд відділу літератури з питань мистецтв; картотеки – краєзнавча, «Персоналії діячів театру, музики та образотворчого мистецтва», п’єс; спеціальні, що ведуться сектором інформації з питань культури та мистецтва.

З 1992 р. працівники ПБ ім. Лесі Українки наповнюють пошукову базу до фондів 90-та публічних бібліотек міста – зведений електронний каталог (ЕК), що містить майже 550 тис. записів (http://ecatalog.kiev.ua/). Завдяки ЕК користувачі отримують інформацію не лише про наявність потрібного їм документа, а й у якій саме бібліотеці міста він зберігається. Важливою складовою ЕК є база записів на статті з періодичних видань. Щороку фіксується понад 31 тис. звернень до ЕК.

Формується електронна бібліотека з вільним доступом через сайт ПБ ім. Лесі Українки (http://lukl.kiev.ua/elib/). На початок 2019 р. у ній налічується 644 документи. У 2018 р. книгозбірня взяла участь у реалізації проекту громадського бюджету Цифрова бібліотека «Київ». Здійснюється оцифрування видань про Київ, їхні електронні копії розміщуються на окремому сайті (http://dlib.kiev.ua/about).

Бібліотека пропонує користувачам низку безоплатних інформаційних послуг: доступ до повнотекстової електронної бази інформаційно-правової системи «Ліга: Закон»; консультативну допомогу бібліографа та складання бібліографічних списків літератури за тематикою запиту користувача, у т. ч. і в режимі онлайн (служба «Віртуальна довідка»); курси навчання людей старшого віку основам пошуку інформації у мережі Інтернет; читання в електронному форматі, користування електронними читанками (РоcketBook); використання в читальних залах бібліотеки документів, отриманих у тимчасове користування з фондів інших бібліотек по міжбібліотечному абонементу (МБА); доставляння користувачам з обмеженими фізичними можливостями замовлених видань додому та ін. Пропонуються й платні послуги з дотриманням законодавства про авторське право: ксерокопіювання, сканування документів, роздруковування потрібної інформації з інтернет-ресурсів та ін.

Сайт та бібліотечні блоґи ПБ ім. Лесі Українки(«Методична служба публічних бібліотек», «BOOKет від бібліофлористів», «СтоЛична бібліотека», «Як тебе не любити, Києве мій?», «Кияни: від А до Я») користуються значною увагою: протягом 2018 р. зафіксовано 134 821 звернень до них. У 2012 р. сайт ПБ ім. Лесі Українки визнано переможцем Всеукраїнського конкурсу бібліотечних інтернет-сайтів у номінації «Кращий сайт обласної бібліотеки» (організатор УБА).

Основними напрямами науково-методичної діяльності є моніторинг стану, тенденцій і особливостей розвитку мережі публічних бібліотек для дорослих м. Києва; надання методичної та консультативної допомоги бібліотечним фахівцям міста за основними напрямами інформаційно-бібліотечної роботи.

Бібліотека видає науково-допоміжні, рекомендаційні бібліографічні посібники, науково-методичні та інформаційно-бібліографічні матеріали, рекламну продукцію тощо. Відділом краєзнавчої літератури та бібліографії започатковано серію біобібліографічних нарисів «Видатні жінки Києва» та «Києвознавці». Так, 2018 р. видано такі нариси: «Біографія сумління і честі» (до 80-річчя багатолітнього керівника ПБ ім. Лесі Українки, заслуженого працівника культури України Л. Ковальчук), «Плотнікова Ірина Володимирівна: штрихи до портрета», «Енциклопедист київської старовини» (до 80-річчя від дня народження А. Макарова) та ін.

Пріоритетним напрямом у бібліотеці є також проєктна діяльність. Успішно реалізовуються проєкти «Бібліотерапія: твоя книга щастя», «Знай наших!» (літературознавчого спрямування), «Академія красного письменства», «Дорога до Лесі», «Бізнес-старт», «Як тебе не любити, Києве мій!», «Оцифрований малюнок».

Вручення премії та диплому «Київська пектораль» в номінації «Спеціальна премія» за підтримку та розвиток театрального мистецтва. Нагороду отримують: директор бібліотеки – О. Романюк та зав. відділу літератури з питань мистецтв – Л. Криворучко

Проєкт «Бібліотека+Театр», започаткований ПБ ім. Лесі Українки в 2017 р., втілюється у тісній співпраці з Київським національним університетом театру, кіно і телебачення ім. І. Карпенка-Карого та Театральною майстернею Миколи Рушковського і передбачає організацію вистав за творами української та світової драматургії, популяризацію доробку українських та зарубіжних драматургів через театральне мистецтво, розвиток глядацької і читацької культури, підтвердження статусу бібліотеки як привабливого «третього місця». Щороку відбувається понад 70 вистав, які відвідують понад 2 тис. осіб. 2018 р. проєкт відзначено престижною премією «Київська пектораль», що присуджується Національною Спілкою театральних діячів.

У форматі майстеркласу з питань культури шрифта, відродження прадавньої української абетки, духовності та патріотизму експонувалась персональна виставка каліграфа світового рівня В. Чебаника «Графіка української мови». Рішенням зборів трудового колективу бібліотеки цей проєкт було висунуто на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка і 2019 р. в категорії «Візуальне мистецтво» В. Чебаник отримав Шевченківську премію.

Бібліотека спільно з різними установами та організаціями ініціює проведення мистецьких заходів, серед яких тематичні й театрально-музичні вечори, літературні читання серед молоді, зокрема «Поетичні змагання – 2018» та «Поетичний слем – 2018», спільно із Творчим об’єднанням дитячих письменників НСПУ на чолі з відомою письменницею М. Морозенко) та ін.

У відділі літератури іноземними мовами відбуваються імпровізовані дні відкритих дверей за участі представників Університету ім. Марії Кюрі-Склодовської в Любліні, Французького інституту в Україні, Польського інституту у Києві, посольств зарубіжних країн.

ПБ ім. Лесі Українки має два варіанти власного логотипу: офіційний, виконаний шрифтом «Рутенія» (автор – В. Чебаник) та інший – для використання на друкованих інформаційних та рекламних матеріалах, що видає бібліотека.

Станом на 01.01.2019 р. у штаті бібліотеки – 136 осіб, із них бібліотечних фахівців –110.

Авторитет та визнання бібліотеки, як провідного столичного закладу культури здобувався плідною працею її колективу, який протягом 52-х років очолювала Л. Ковальчук, заслужений працівник культури України. Вагомим є внесок у розвиток книгозбірні її ветеранів – А. Голубкової, Н. Грищенко, М. Залепи, Р. Коваленко, Т. Кодоленко, заслуженого працівника культури України Л. Криворучка, Л. Курило, О. Мар`янчик, Н. Сергієнко.

З листопада 2016 р. ПБ ім. Лесі Українки для дорослих м. Києва керує О. Романюк, яка нагороджена Грамотою Верховної Ради України.