Славинський Ігор

Ігор Миколайович Славинський народився 8 лютого 1952 року у Києві. Провідний актор та режисер-постановник Київського академічного драматичного театру на Подолі, з 2008 — режисер-постановник Київського академічного драматичного театру на Подолі, з 2013 року — керівник київського театру «Актор», народний артист України (2018).
Займався в студії художнього слова Будинку піонерів Московського району Києва, вчила декламувати Фаїна Соломонівна Ковалевська, вона й готоувала до вступу в інститут.
В 1975 року закінчив Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого, курс Миколи Миколайовича Рушковського.
В 1983 — актор Молодого театру.
З 1987 — актор театра на Подлі. З 2008 працював як актор і режисер.
Викладав акторську майстерність у Київському національному університеті театру, кіно і телебачення Карпенка-Карого.
Як режисер поставив такі роботи:
Театр на Подолі:
    «Люксембурзький сад» по Й. Бродському,
    «Мертві душі» М. Булгакова,
    «…та я прийду по ваші душі…» за В. Висоцьким,
    «Контрабас» П. Зюскінда,
    «Льовушка» А. Крим,
    «Шеррі-бренді» по О. Мандельштаму,
    «Кохання мотиви старовинні…» за М. Цвєтаєвою.
Молодий театр:
    «Синій автомобіль» — за Я. Стельмахом, в театрі «Сузір'я»:
    «У Барабанному провулку» за Б. Окуджавою,
    «Скабка» за Ф. Саган,
    «Сватання по-сільському» — за Б.Шоу,
    Театральна трилогія: « Срібне століття», «Кінець прекрасної епохи», «Парнас дибом», В театрі «Актор»:
    «Листи кохання» за Герні,
    «Ураган на ім'я Одеса».
Київська академічна майстерня театрального мистецтва «Сузір'я»:
    «Оркестр» Жан Ануй
    «Сватання по-селянськи» Бернарда Шоу
    «У Барабанному провулку» за піснями Булата Окуджави
    «Заноза» Франсуази Саган
    «Парнас дибом» за творами Юрія Олеші, Анни Ахматової, Володимира Маяковського, Миколи Заболоцького, Семена Кірсанова, Іллі Ільфа і пісням 1930-х років
    «Жайворонок» Жан Ануй
    «Самотня леді» Ігоря Афанасьєва
    «Ти пам’ятаєш, Альошо...» Олексія Дударєва
    «Антігона» Жана Ануй
Як актор виконував ролі:
    Герой — «…Та прийду я по ваші душі…» — за В. Висоцьким,
    «Літо і дим» Т. Вільямса,
    Кавалер Ріппафратта — «Трактирниця» за К. Гольдоні,
    Головний лкар — «Я вбив» Т. Іващенко,
    Бахрам — «Скарби Бахрама» — Р. Качалова та Е. Успенського,
    Автор — «Мауглі» Р. Кіплінга,
    Герой — «Квартал небожителів» О. Коротко,
    Сальєрі — «Бенкет під час чуми» за О. Пушкіним,
    Імпресаріо, Поліцейський — «Опера Мафіозо» В. Станілова,
    Виконавець бажань — «Білосніжка та семеро гномів» О. Табакова та Е. Успенського,
    Едуар — «Медовий місяць комісара поліції» Р. Тома,
    Капітан — «Переклади» Б. Фріла,
    Лізандр — «Ніч чудес» В. Шекспіра,
    Брабанціо — «Яго» — за В. Шекспіром,
    Імператор — «Лунін, або Смерть Жака».
Нагороди та відзнаки:
    Двічі лауреат теле-кінофоруму країн СНД у Ялті — за авторську програму «День варення»,
    Лауреат Всеукраїнського телевізійного конкурсу на найкращу програму для дітей «Кришталеві джерела» («Вечірня казка»),
    Лауреат «Київської пекторалі» — за найкращу камерну виставу 2003 року — «Парнас дибом»,
    Лауреат «Київської пекторалі» — як найкращий режисер, та за найкращі вистави 2010 року — «Мертві душі» та «Люксембурзький сад», Того ж року за ці вистави отримав театральну премію ім. Амвросія Бучми,
    Був номінований «За найкращу дитячу програму» Всеукраїнського телевізійного конкурсу «Золота ера».
Протягом 1990—2004 років брав участь у фестивалях — двічі в Бресті (Білорусь), Греції, Римі (Італія), на Кіпрі, Фінляндії (Дні Києва в Тампере), тричі на фестивалі в Единбурзі, двічі в Кардіффі (Уельс), двічі в Каїрі (Єгипет), в Україні — у Херсоні — «Мельпомена Таврії», в Феодосії — «Кримський ковчег» (Сімферополь), тричі у Львові — «Золотий Лев».
2005 року переніс операцію на серці (поставлено штучний клапан).
Помер 7 серпня 2018 року у Києві, після тривалої хвороби.