НОВИНИ ТА ПОДІЇ

«Симиренки – рід промисловців-цукроварників, конструкторів, меценатів української культури»

1-12-2020    Славна і трагічна історія роду Симиренків, що став провідником національної ідеї у рідному краї. Доброчинність, безкорислива допомога людям, які того потребували, була властива багатьом його представникам. Вшановуючи пам’ять видатних українців та меценатів, родина яких пов’язана з Києвом, відділ краєзнавчої літератури та бібліографії пропонує книжкову виставку з фондів відділу, що розповідає про життєвий шлях, здобутки та благодійність цієї української родини.

 

Рід Симиренків – це сім’я, яка пройшла шлях від кріпацтва до мільйонних статків. В українській історії назбирається чимало історій успіху, коли працьовитість приносила багатство. Але випадок з родиною Симиренків є унікальним.

Федір Симиренко – син збіднілого козака, якого записали у кріпаки. Шанси змінити свою долю були мізерними. Але підприємливому Федору вдалося вмовити свого поміщика здати йому в оренду млини. За кілька років він викупив млини, а зароблених грошей вистачило на мрію життя – звільнити себе і своїх синів з кріпацтва. У книзі А. Третьякова «Киевские купцы» рід Симиренків згадано вже як рід київських купців.

Родина наважилася відкрити цукровий завод. У ті роки – це нова галузь і завод Симиренків вражав технічними новаціями.

Син Федора – Платон, який вивчав у Парижі інженерію, – привіз на батьківщину креслення парового двигуна, що збільшило потужності виробництва. Новоспечені цукрові королі збудували для своїх працівників ціле містечко з лікарнею, школами і навіть театром. У журналі «Київська старовина», представленому на виставці, згадується також про призначення Симиренківської стипендії.  

Молодшому сину, Василю, вдалося модернізувати завод і налагодити виробництво першого українського мармеладу, який успішно експортували за кордон. Також Василь профінансував будівництво першого в Україні залізного пароплаву, під назвою «Українець».

Можна стверджувати, що з середини 70-х років ХІХ століття до початку Першої світової війни в Києві не відбулося жодного культурного проекту, який би не підтримував меценат. Про це згадують В. Ковалинський у книзі «Меценаты Киева» та І. Трахтенберг у книзі «Мой Киев, мои киевляне».

Вперше пам'ять про Василя Симиренка урочисто вшановано у 1995 році, коли 26 вересня в присутності його внучатої небоги, канадійки                    Т.В. Симиренко-Торп, та інших родичів на фасаді садиби по вулиці Десятинній, 9, де багато років мешкали Симиренки, встановили бронзову меморіальну дошку з портретом видатного українця…

Племінник Василя, Левко, став провідним садівником. Йому вдалося зібрати найбагатшу в Європі колекцію плодових дерев – лише яблунь було 900 сортів і ще стільки ж груш. За якість колекції отримав нагороду у Франції, а його самого називали «королем садів у всій Російській імперії»…

Докладніше з виставкою запрошуємо ознайомитись у відділі краєзнавчої літератури та бібліографії, на якій наявні видання енциклопедичного, довідкового та дослідницького характеру.

Виставка діятиме до 1 березня 2021 року.