НОВИНИ ТА ПОДІЇ

ВІЛЬНІ ТВОРЯТЬ МАЙБУТНЄ!

20-11-2020  Завтра 21 листопада, в Україні відзначають День Гідності та Свободи. Свято приурочене до річниці двох революцій: Помаранчевої революції 2004 року і Революції Гідності 2013 року і затверджене Указом  п’ятого президента України Петра Порошенка від 13 листопада 2014 року «Про День Гідності та  Свободи».

Фактично воно є наступником свята Дня свободи, яке впродовж 2005-2011 років відзначалося 22 листопада на честь Помаранчевої революції, однак було скасоване екс-президентом Віктором Януковичем.

 

Метою запровадження пам’ятної дати, згідно із указом, стало утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, збереження та донесення до сучасного і майбутніх поколінь об’єктивної інформації про доленосні події в Україні початку XXI століття.

21 листопада 2013 року Віктор Янукович і його поплічники раптово вирішили, що Україні в Європі робити нічого. Того ж дня була оприлюднена заява уряду Азарова. Він припиняє підготовку до Угоди про асоціацію України з Євросоюзом.

Ввечері перші незгодні виходять на протести. Українці
самоорганізувалися через соціальні мережі на Майдані Незалежності в Києві. Акція протесту розпочалася о 22:00. Тоді учасники мітингу нарахували близько півтори тисячі людей. Протестувальники використовували українську та європейську символіку й співали гімн України.

На вулиці вийшли журналісти, громадські активісти, опозиційні політичні лідери. Згодом вони намагалися підійти до Адміністрації Президента, але прохід на вулицю Банкову був заблокований міліцією та посиленим загоном «Беркута». Протестувальники вирішили залишитися на ніч на Майдані. Цього ж дня небайдужі вийшли на Євромайдани також у Львові, Донецьку, Харкові, Ужгороді, Луцьку та інших містах.

У ніч з 29 на 30 листопада силовики жорстоко розігнали на Майдані Незалежності активістів, переважно студентів. Застосування грубої сили з боку влади, своєю чергою, спричинило ще більшу хвилю протестів, які переросли в Революцію Гідності.

Попереду на українців чекала найдовша зима в історії України – Революція Гідності. Відкрите тримісячне протистояння між владою та активістами призвело до чисельних людських жертв. Фінальним і найбільш драматичним етапом революції стали події у Києві 18-20 лютого, в ході яких загинуло більше сотні протестувальників і кілька тисяч було травмовано. Небесна Сотня – саме так згодом назвали протестувальників, які віддали свої життя заради кращого майбутнього для України. Попереду був розпач і біль за втратою життів Небесної Сотні. Українська нація тоді переродилася, згуртувалася, а головне – самоідентифікувалася.

Україна вже заплатила високу ціну за те, що обрала свободу. З вини російського агресора на сьогодні також втрачено тисячі українців, які загинули обороняючи мирне життя, незалежність і територіальну цілісність України.

Традиційно 21 листопада люди поминають загиблих під час Революції Гідності, приносять квіти і лампадки до пам’ятних місць, організовують виставки та акції. Зокрема, цього дня відбувається поминальний молебень і покладання квітів на алеї Героїв Небесної Сотні у Києві.

Цього року в суботу, 21 листопада, Україна вже шостий рік поспіль відзначатиме День гідності та свободи, що об’єднав дві події, які назавжди змінили історію українського сьогодення.

 

Єдність і свобода роблять нас гідними нащадками наших батьків! Будемо з шаною зберігати і захищати цей безцінний скарб!

Відділ абонемента бібліотеки пропонує літературу, яка допоможе пригадати події тих буремних днів.

 

Майдан. Погляд зсередини : спогади «Львівської брами» – захисників першої барикади, що під мостом на вулиці Інститутській / [авт.-упоряд. О. Трайдакало]. – [Київ] : [Сервіс «Book Express»] : [Видавець Мельник М. Ю.], [2018]. – 320 с. : фотоіл.

На перший погляд, це історія про простих людей – справжніх, щирих, добрих і небайдужих. Проте їм судилося стати насправді незвичайними, видатними людьми. У подіях Революції гідності на київському Майдані їм довелось поєднати доброту і терпимість із праведною люттю задля порятунку всієї України. Без перебільшення, самовідданість і щоденна робота цих людей із легендарної «Львівської брами» зробили можливими тектонічні зміни в українському суспільстві. У цій книзі на 100% справжні автентичні емоції і почуття: терпимість до опонента, яка увінчується порозумінням; справжнє братерство людей, об’єднаних спільною метою і великою національною родиною (це у часи, коли навіть сусіди можуть ворожо ставитись одне до одного); відчайдушна стійкість мирного протесту; криваве протистояння з ворогом, який перетнув межу людяності; невимовна гіркота втрати людей, які стали за нетривалий час найдорожчими, рідними людьми, оскільки народились як справжні Українці. Ця історія не про жорстокість протистояння з ворогом. Вона про справжні чесноти найкращих людей, які живуть поміж нас. І вона насправді захоплює.

 

    

Стецик, В. Розворот: 21 листопада 2013 –
1 березня 2014. Хроніки Майдану / Володимир Стецик. – Київ : Смолоскип, 2018. – 176 с. : іл., портр. 

Що відбувається, коли опиняєшся перед вибором, чинити спротив чи піддатися сумнівам, які, природно, виникають після розчарування у Помаранчевій революції? Як повірити тим, хто проголошує себе лідерами на сцені, і чи вірити їм узагалі? Що важливіше: твоя безпека чи майбутнє країни? «Розворот» — це насамперед текст про вибір на користь спротиву й майбутнього. Володимир Стецик відверто говорить про страх, відвагу, відчуття єдності та розбрату, які, напевно, переслідували кожного, хто був причетний до творення Революції Гідності. Це спогади людини, яка бачила, як крок за кроком народжується новий шлях України, яка стала свідком розчарувань та перемог, втратила найкращого друга й усвідомила цінність здобутого досвіду й неминучих помилок. З крапель твориться океан, а з голосів – історія. «Розворот» — це можливість пригадати, за що боролися тисячі українців на Майдані і за що ми досі боремося на Сході України. І на якому відрізку шляху – чи то пак, розвороту – ми перебуваємо.