НОВИНИ ТА ПОДІЇ

"Українська література доби московської окупації". Творчість Станіслава Вишенського і Василя Земляка

26-01-2020 Відбулася лекція з серії "Література доби московської окупації: імена і твори", яку читає голова Українського клубу Роман Кухарук. Згадуємо недооцінених, але вартих уваги прозаїків та поетів, доробки котрих залишили слід в українській літературі.

Темою сьогоднішнього зібрання стала літературна спадщина поета Станіслава Вишенського і прозаїка Василя Земляка. Розповідь про життєвий шлях письменників супроводжувалася цитуванням їхніх творів.

Творчість поета "Київської школи" Станіслава Вишенського заслуговує на найщиріше пошанування, адже він найбільше сприяв високому розвиткові української поезії в ХХ столітті. Талант Вишенського – у радикалізмі: він мав сміливість увесь час експериментувати (тобто постійно шукати себе), протиставляти себе самому собі й не йти на жодний соціальний компроміс.

Разом із поколінням письменників-фронтовиків в українську літературу 50-х років прийшов молодий Василь Земляк (Василь Сидорович Вацик). Як непересічного прозаїка Земляка помітили після появи друком двох його повістей, присвячених темі українського повоєнного села — "Рідна сторона" (1956), "Кам'яний Брід" (1957). Творче змужніння Василя Земляка як письменника, що вже мав власну тему і своєрідний стиль, засвідчили повісті "Гнівний Стратіон" (1960) і "Підполковник Шиманський" (1966).

Зустріч пройшла у приємній душевній атмосфері.