Исторія Малой России отъ водворенія Славянъ въ сей странѣ до уничтоженія Гетманства : в з-хъ частяхъ (...). – Изд. 4-е / печатано съ 3-го безъ измѣненія. – С-Петербургъ ; Кіев ; Харьковъ : Южно-Русское Книгоиздательство Ф.А. Іогансона , 1903. – 609 с.

Posted in І

Исторія Малой России отъ водворенія Славянъ въ сей странѣ до уничтоженія Гетманства : в з-хъ частяхъ : с девятнадцатью портретами, пятью рисунками, двадцать шестью раскрашенными изображеніями Малороссіянъ и Малороссиянокъ въ старинных одеждахъ, планомъ Берестечскаго сражения, снимками подписей разныхъ Гетьмановъ и Предводителей Казакоъ, и съ Картою предсталяющей Малороссію съ владѣемъ Польскимъ въ началѣ ХVІІ вѣка / [соч. Д. Бантышъ-Каменскаго]. – Изд. 4-е / печатано съ 3-го безъ измѣненія. –  С-Петербургъ ; Кіев ; Харьковъ : Южно-Русское Книгоиздательство Ф.А. Іогансона , 1903.  609 с.

Д.Н. Бантиш-Каменський проводив історичні дослідження, перебуваючи на посаді правителя канцелярії за князя Н. Г. Рєпніна тодішнього військового губернатора Малоросії. Він особисто відвідував  Чигин та Суботів,  руїни будинку Хмельницького, вивчав місцеві архіви в Полтаві і Чернігові де  отримав  чимало цікавих літописів і грамот від місцевих поміщиків. Крім того скористався працею свого батька М. М. Бантиш-Каменського з історії Малоросії та вивчав документи московського архіву та малоросійської колегії  князя М. Г. Рєпніна. Зібравши і вивчивши цей об'ємний масив історичних джерел, Д.Н. Бантиш-Каменський, приступив до створення розгорнутої системної історії  Малоросії. Видана праця принесла автору  широку популярність і наукове визнання. Його «История Малой России» і до цього часу є однією з кращих книг, які  більш-менш правдиво вісвітлюють  нашу   історію.

Файл для завантаження

Иллюстрированная исторія карикатуры съ древнейшихъ временъ до нашихъ дней, составлена по новейшимъ изследованиямъ А.В. Швыровымъ /сост. А.В. Швыровъ ; авт. С.С. Трубачевъ - С.-Петербургъ : Типография И.Ф. Пантелеева, 1903. – 404 с. : ил.

Posted in І

«История карикатуры – это, в некотором роде, всемирная история в эпиграммах, история культуры, составленная по оригинальным современным документам. Мы не задаемся целью написать сухой, философско-научный трактат , а просто хотим набросать крупными штрихами картину развития художественоой сатиры».

 

Файл для завантаження

 

 

Исторія еврейскаго народа : [в 11 т.] Т.1. Исторія евреевъ въ Россіи / при ближайшем участии: А. И. Браудо, М. Л. Вишницера, Ю. Гессена, С. М. Гизбурга, П. С. Марека и С. Л. Цинберга. – Москва : Типо-лит. Т-ва И. Н. Кушнеревъ и К°, 1914. – 526, [6]

Posted in І

У цьому фундаментальному виданні планувалося зібрати роботи з історії єврейського народу найвидатніших істориків Росії і Європи, які спеціалізувалися в галузі юдаїки. В основу Т. 1 був покладений значно скорочений і перероблений працю німецького історика Р. Кіттеля «Історія народів Ізраїлю» (1909-1912), де розглядалася історія народів Палестини і Ізраїлю з найдавніших часів до падіння Іудейського царства під натиском військ вавілонського царя Навуходоносора в 588 м до н.е.

Представлена праця  є першим томом  другого тому самостійної частини видання повної історії євреїв в Росії, в якому представлений загальний очерк історії  євреїв Польщі  і Литви, який включає виклад   їх правового, суспільного, господарського та культурного розвитку. Цей том  служить  як би природним  вступом для  більш правильного розуміння історії  євреїв в Росії. 

 

Файл для завантаження 

 

Искусство : живопись, графика, художественная печать / [ред.-изд. В.С. Кульженко] . – Кієв : [Тип. В.С. Кульженко], 1911. -№ 1. – 1-53, [7] с. : ил.

Posted in І

В.С. Кульженко володів популярною в Києві типографією. При його активному сприянні в Києві діяв спеціальний навчальний заклад –«Художньо-реміснича навчальна майстерня друкарської справи». Там готували майстрів, гідних репутації фірми-покровителя. Василь Кульженко не тільки був членом ради навчальної майстерні, але і сам викладав в ній історію поліграфії і техніку друкарства. Для кращого освоєння практичних навичок навчальна майстерня в 1909 році почала випускати власний журнал під назвою «Мистецтво і друкарська справа». Як оформлення цього видання в дусі модерну, так і його зміст, відгукувався на актуальні питання художньої практики, став помітним явищем в культурі. Журнал не ставив перед собою комерційних цілей, і незабаром його редакція зіткнулася з матеріальними проблемами. Тоді Василь Кульженко взяв справу в свої руки і переніс друкування нових випусків у власну друкарню. З 1911 року видання називалося "Мистецтво. Живопис. Графіка. Художній друк" Відповідно, коло освітлюваних питань розширилося, а в число авторів увійшли найвизначніші художники та мистецтвознавці Києва. Журнал популяризував історію українського мистецтва, зокрема, публікував малюнки та офорти Тараса Шевченка, вивчав творчість таких майстрів-сучасників, як Врубель, Сєров та інших.

 

Файл для завантаження

Искусство : живопись, графика, художественная печать / [ред.-изд. В.С. Кульженко] . – Кієв : [Тип. В.С. Кульженко], 1911. -№ 2. – 54-98, [5] с. : ил.

Posted in І

В.С. Кульженко володів популярною в Києві типографією. При його активному сприянні в Києві діяв спеціальний навчальний заклад –«Художньо-реміснича навчальна майстерня друкарської справи». Там готували майстрів, гідних репутації фірми-покровителя. Василь Кульженко не тільки був членом ради навчальної майстерні, але і сам викладав в ній історію поліграфії і техніку друкарства. Для кращого освоєння практичних навичок навчальна майстерня в 1909 році почала випускати власний журнал під назвою «Мистецтво і друкарська справа». Як оформлення цього видання в дусі модерну, так і його зміст, відгукувався на актуальні питання художньої практики, став помітним явищем в культурі. Журнал не ставив перед собою комерційних цілей, і незабаром його редакція зіткнулася з матеріальними проблемами. Тоді Василь Кульженко взяв справу в свої руки і переніс друкування нових випусків у власну друкарню. З 1911 року видання називалося "Мистецтво. Живопис. Графіка. Художній друк" Відповідно, коло освітлюваних питань розширилося, а в число авторів увійшли найвизначніші художники та мистецтвознавці Києва. Журнал популяризував історію українського мистецтва, зокрема, публікував малюнки та офорти Тараса Шевченка, вивчав творчість таких майстрів-сучасників, як Врубель, Сєров та інших.

 Завантажити файл